Філософія

Рік початку діяльності: 1956

Положення про кафедру

Про кафедру

Кафедра «Філософії» Національного університету "Запорізька політехніка" є кафедрою з викладання дисциплін загальної (загально-гуманітарної) підготовки – формує освіченість здобувачів всіх трьох рівнів вищої освіти (з кінцевим, освітньо-науковим, на здобуття ступеню "доктор філософії") у сфері специфічного соціально-гуманітарного знання, перш за все, з філософії, розвиває навички філософського способу мислення та філософську культуру мислення сучасної людини постмодерністського світу першої третини ХХІ ст.

Її унікальність полягає у специфічному змісті освітніх компонентів, які викладаються кафедрою: сучасний філософський дискурс щодо людської історії та сьогодення – яким сьогодні "послуговується" людство за правилами й прийомами комунікативної філософії сучасного світу (на відміну від онтологічної чи гносеологічної філософії попередніх епох) – цей філософський дискурс репрезентується як потужний інструмент прогресивного розвитку людства. Тим самим, кафедра сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти України світогляду, який забезпечить нам розвиток – вміння аналізувати й обґрунтовувати науково-технічні, технологічні, соціальні, ментальні й інші особливості розвитку українського соціуму й суспільного життя.

Місія кафедри полягає в ефективному сприянні у підготовці конкурентоспроможної у сучасному світі складних соціокультурних реалій людини, зокрема, свідомого громадянина України, що стверджує й розвиває власну національну ідентичність. Випускник сучасного технічного ЗВО має стати представником нової генерації всебічно освічених професіоналів в області техніки й технології, для яких установка на саморозвиток, професійну культуру й відповідність високому загальнокультурному рівню, напрацювання індивідуального стилю мислення й діяльності є пріоритетними протягом усього життя. Як творець нової складної техніки ХХІ ст. та складного техніко-технологічного середовища життя цивілізації ХХІ ст., він має стати носієм не тільки широкої професійної фахової ерудиції, але також й компетентним суб’єктом соціокультурної діяльності (з урахуванням соціокультурного контексту) – як здатність розуміти сутність філософського дискурсу щодо сучасного світу та місця людини у ньому, як здатність самостійно генерувати нові наукові, технічні і соціальні ідеї, вміння прогнозувати розвиток ринку техніко-технологічних новацій та інтелектуальних продуктів, створювати та сприймати соціальні й культурні інновації.