Воловик Михайло Якович

Воловик Михайло Якович (1917 – 1994)
Заступник головного контролера заводу, заступник головного інженера по спецтехніці, старший інженер виробництва
Воловик Михайло Якович в 15-річному віці, переїздить до Запоріжжя де стає учнем місцевого ФЗУ. Згодом, потрапивши на виробництво, в 1934 – 1935 роках він, вже працюючи токарем на заводі, закінчує вечірній робітфак і, мріючи про посаду інженера, вступає до ЗІСМу («машинки»). У 1940 р. він успішно закінчує Запорізький інститут сільськогосподарського машинобудування і разом з групою випускників «машинки» направляється на Уфимський завод комбайнових моторів, де затримується на наступні 50 років.
Починав М. Воловик свою заводську кар’єру з посади майстра. Розквіт інженерної кар’єри М. Воловика почався вже після закінчення другої світової. В 1954 – 1964 роках він працює заступником головного контролера заводу, заступником головного інженера по спецтехніці, старшим інженером виробництва. У 1987 році Михайло Якович вийшов на пенсію.
За роки своєї роботи на УМЗ та в УАІМ. М. Воловик став автором 114 раціоналізаторських пропозицій та винаходів з яких найбільш відомі три:
- Багатооборотний бесконтактний потенціометр.
- Пристрій для газоежекційного наддуву двигуна внутрішнього згорання.
- Чотирьохтактний двигун внутрішнього згорання з боковим розташуванням клапанів.
М. Воловик був професійним інженером та професійним письменником одночасно. Михайло Воловик дебютував переможного 1945 р. своїми байками в газеті “Черніківський робітник”.
Михайло Якович писав вірші, казки і легенди для дітей. Для школярів ним були написані й видруковані книги «Сміхотворіння», «Ось – завод», «Чарівне кільце», «Бай и Сесен», «Ліс чудес».
Значна частина творчості Михайла Воловика, була пов’язана з перекладами віршів і байок башкирських і українських поетів. Він добре знав і поважав українську мову. Вона представлена книгами: “Блакитний м’ячик”, “Посмішки друзів”, “Сузір’я посмішок”. Однією з провідних частин його творчості стала популяризація в Росії творів української сатири та гумористики. Всього М. Воловик за своє життя написав та видав 42 книги.
За свою роботу на підприємстві М. Воловик був нагороджений шістнадцятьма медалями та двома орденами «Знак пошани», відповідно в 1969 та 1975 роках. В 1989 р. йому було присвоєно звання «Почесний моторобудівник».