Освітня діяльність

До основних завдань Університету в організації освітнього процесу належать:

• провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними освітніми програмами;
• забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності;
• використання результатів досліджень та розробок в освітньому процесі;
• створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів;
• розвиток навичок самостійного навчання, адаптації до нових умов і обставин професійної й академічної діяльності;
• налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галузі освіти.

Діяльність НУ «Запорізька політехніка» в організації освітнього процесу здійснюється на принципах автономії Університету та академічної свободи учасників освітнього процесу в межах, визначених законодавством.

Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:

• перший (бакалаврський) рівень;
• другий (магістерський) рівень;
• третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Освітньо-науковий рівень передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Здобуття вищої освіти на кожному її рівні передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

• бакалавр;
• магістр;
• доктор філософії.

Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується Університетом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) молодшого спеціаліста) або на основі фахової передвищої освіти університет має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Визнання та перезарахування кредитів здійснюється деканом факультету за участю завідувача кафедри та гаранта освітньої програми з урахуванням інформації додатку до диплому молодшого бакалавра (ОКР молодшого спеціаліста) або фахового молодшого бакалавра про здобуті результати навчання.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується Університетом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра (ОКР спеціаліста).

Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою Університету за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.

Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

Здобуття освіти в Університеті здійснюється за такими формами:

• очна (денна, вечірня);
• заочна;
• дуальна.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ВИДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Освітній процес у НУ «Запорізька політехніка» здійснюється за такими формами:

• навчальні заняття;
• самостійна робота;
• практична підготовка;
• контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять в Університеті є:

• лекція;
• лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
• консультація.

Практика студентів у НУ «Запорізька політехніка» є обов’язковим компонентом освітньої програми і має на меті набуття здобувачем практичних навичок виконання типових задач професійної діяльності. Мінімальний сумарний обсяг практик встановлюється не нижче ніж показник, визначений відповідним стандартом вищої освіти, а за відсутності стандарту – не менш 6 кредитів ЄКТС за освітніми програмами підготовки молодших бакалаврів, бакалаврів та магістрів.

Контроль якості освіти поєднує контрольні заходи й аналітичну роботу.

Результати навчання здобувача оцінюються за допомогою контрольних заходів, передбачених освітньою програмою та програмами освітніх компонентів за 100-бальною шкалою або за двобальною шкалою (зараховано – не зараховано). Частка обов’язкових освітніх компонентів, які передбачають підсумкове оцінювання за 100-бальною шкалою має становити не менш 70% від загальної кількості освітніх компонентів.

Контрольні заходи включають атестацію та підсумковий (семестровий) контроль, а також можуть передбачати вхідний, поточний, проміжний (рубіжний) та інші форми контролю, визначені освітньою програмою та програмами освітніх компонентів.

НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

Навчальний час студента охоплює час навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки та консультацій, передбачених індивідуальним навчальним планом та програмами освітніх компонентів. Плановий навчальний час студента денної форми становить 900 годин (30 кредитів ЄКТС) на семестр.

Навантаження здобувача з освітнього компонента складається з навчальних занять (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, консультацій тощо), самостійної роботи, підготовки та участі у контрольних заходах.

Встановлені для освітнього компонента кредити перераховуються у години, які розподіляються на навчальні заняття, самостійну роботу та контрольні заходи.

РОБОЧИЙ ЧАС ВИКЛАДАЧА

Робочий час викладача враховує час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Норми часу навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи затверджує вчена рада Університету. Загальний робочий час викладача на одну ставку має становити 1525 годин на рік, або (у середньому) 36 годин на тиждень.

Ректор університету щорічно затверджує мінімальне і максимальне навчальне навантаження за посадами науково-педагогічних працівників. Максимальне навчальне навантаження викладача Університету не повинно перевищувати 600 годин на навчальний рік.

Планове навчальне навантаження кожного викладача встановлює кафедра з урахуванням виконання ним інших видів роботи (методичної, наукової, організаційної тощо), а також визначених, відповідно до нормативів Університету, загального обсягу навчального навантаження кафедри і кількості ставок.

Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Університет сприяє їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.

Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо), у різних видах (формальна, неформальна, інформальна освіта) та формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).

Деталізовані вимоги щодо професійного розвитку викладачів визначаються Положенням про підвищення кваліфікації педагогічних науково-педагогічних, педагогічних і наукових працівників у Національному університеті «Запорізька політехніка».