Піза Дмитро Макарович

Піза Дмитро Макарович

Доктор технічних наук, професор. Відмінник освіти України

По закінченню Запорізького машинобудівного інституту та отримання диплому за спеціальністю «Радіотехніка» у 1969 році працював на різних керівних посадах в Конструкторському бюро Науково-виробничого комплексу «Іскра». З 1985 року працював на посаді доцента кафедри «Радіотехніка», від 2015 – 2024 – професор кафедри радіотехніки та телекомунікацій. Водночас 1998-1999 – декан радіоприладобудівного факультету, 2001-2022 – директор Інституту інформатики та радіоелектроніки, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Запорізька політехніка».

З 1998 року заснував наукову школу «Радіотехніка та інформаційні технології» та був її науковим керівником. Наукова школа мала зв’язки з Військовою академією Варшави(Польща), Каїрським інститутом електроніки (Арабська республіка Єгипет(спільний науково-технічний проект),Католицьким університетом(Бельгія) VU University Amsterdam (Голандія), НТУУ «КПІ», НАУ, Харківським національним університетом радіоелектроніки, Донецьким національним технічним університетом, Львівською політехнікою.

Д.М.Піза введений до складу науково – технічної ради Міністерства оборони України. У 1998 р. в Науковому центрі досліджень Генерального штабу Збройних сил України захистив докторську дисертацію за спеціальністю «АСУ та прогресивні інформаційні технології»,  отримав вчене звання професора. Входив до складу спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій при Харківському національному університеті радіоелектроніки. Був заступником головного редактора журналу «Радіоелектроніка, інформатика, управління», який індексовано міжнародною наукометричною базою «Web of Science Core Collection».

Наукові дослідження: завадозахищеність радіотехнічних систем, розпізнавання образів рослинних об’єктів.

Під керівництвом Д.М. Пізи захищено 10 кандидатських і 3 докторські дисертації, 5 науково-технічних проектів на замовлення МОН України.

Автор понад 230 наукових праць, із низ 5 монографій, понад 50 патентів, а також 4 навчальних посібників. 9 років проводив експертизу дисертацій у Вищій атестаційній комісії України.

Відзначений медаллю «За трудову доблесть» та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм III ст.», відзнакою «За наукові досягнення».