Історія та сучасність університету
Життя кожного колективу починається з першого кроку, здійсненого ініціативними людьми, які вирішили почати нову справу. Для колективу НУ «Запорізька політехніка» таким кроком і початком складної, але яскравої історії університету була організація 1 липня 1900 р. в повітовому місті Олександрівську (з 1921 р. — Запоріжжя) середнього семикласного механіко-технічного училища з нижчою ремісничою школою при ньому. Діяльність цього училища справила значний вплив на становлення та вдосконалення професійної освіти, а згодом сприяла підготовці інженерних кадрів для України.
Олександрівське середнє семикласне механіко-технічне училище готувало техніків-механіків високого класу для промислових підприємств. Механічна, ковальська, токарна, столярна, модельна майстерні, а також відділення двигунів були оснащені новим устаткуванням, зокрема й закордонного виробництва. Цікаво, що клас для малювання оформили за зразком Академії мистецтв. Обладнання для цього завезли з Лейпцига.
18 листопада 1920 р. Олександрівське механіко-технічне училище було реорганізоване у трирічний індустріальний технікум (ОІТ) і дворічну механіко-технічну профшколу. Технікум мав права вищого навчального закладу. Технікум повинен був готувати інженерів-механіків для машинобудування. Він мав два спеціальні відділи: індустріальний (механічний, машинобудівний) та сільськогосподарський (землеробство, машинознавство). Наприкінці 20-х рр. технікум був одним із кращих інженерних навчальних закладів України. Згідно з Постановою РНК УСРР від 23 березня 1930 р., Запорізький індустріальний технікум було перейменовано на машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря. З липня того ж року, за Наказом Наркомосвіти УРСР та ВРНГ УРСР № 514, його реорганізовано в Запорізький інститут сільськогосподарського машинобудування, що був підпорядкований об’єднанню «Союзсільмаш». Після закінчення інституту студенти отримували кваліфікацію за фахом інженера-механіка. Спочатку діяло чотири відділення: сільськогосподарське, тракторне, оброблення матеріалів, ливарної справи.
У важкі роки війни понад 600 студентів і викладачів вишу пішли на фронт, 52 навчалися в Артилерійській академії ім. Ф. Дзержинського, 30 закінчили прискорений курс Військової академії механізації і моторизації. Понад 300 студентів і викладачів були відзначені за виявлені ними героїзм і мужність на фронтах бойовими орденами і медалями. Понад 50 воїнів не повернулися додому….
У 1941 р. інститут був евакуйований до міста Барнаул Алтайського краю, а згодом на базі інституту створили Алтайський політехнічний інститут. Після визволення Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників в 1944 р. був організований Запорізький автомеханічний інститут, який через три роки став Запорізьким інститутом сільськогосподарського машинобудування, а в 1957 р. був перейменований на машинобудівний інститут.
Поряд із навчально-методичною роботою велику увагу керівництво інституту приділяло науково-дослідницькій діяльності колективу. На середину 60-х рр. в інституті було сформовано чотири наукові школи:
– з розроблення нових інженерних методів розрахунків на міцність та жорсткість біметалевих елементів конструкцій складної форми (керівник — д-р техн. наук, проф. В. В. Абрамова);
– з дослідження фізико-механічних властивостей конструкційних матеріалів (канд. техн. наук, проф. П. А. Михайлова);
– з удосконалення технології виробництва сталі для фасонного литва (д-р техн. наук, проф. Ю. А. Щульте);
– з розроблення нових високоміцних конструкційних сталей та сплавів (д-р техн. наук, проф. Б. С. Натапова).
У 1965 р. інститут підтримував наукові зв’язки майже з 40 установами та підприємствами Радянського Союзу, а через п’ять років — більше ніж із 120 промисловими підприємствами.
В 1980 р. за велику роботу з підготовки кадрів для народного господарства вуз нагороджено орденом «Знак пошани». За постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1994 р. на базі машинобудівного інституту створений технічний університет.
У другому п’ятиріччі 80-х рр. ефективність вишівської науки залишалася високою. Фактичний економічний ефект від впровадження результатів науково-дослідної роботи в 1990 р. склав 14 644 тис. крб. У ці роки Запорізький машинобудівний інститут брав активну участь у багатьох міжнародних, союзних і республіканських виставках.
Запорізький машинобудівний інститут було перейменовано в 1994 у Запорізький державний технічний університету (ЗДТУ).
1 вересня 1996 р. в ЗДТУ стартувала підготовка фахівців за багатоступеневою системою освіти: бакалавр (чотири роки), спеціаліст (п’ять років), магістр (шість років).
Межа тисячоліть ознаменувалася для технічного університету двома урочистостями — святкуванням 100-річчя і наданням статусу національного.
До 2020 року університет очолював професор С.Б. Бєліков. Під його керівництвом університет став потужним навчальним і науково-дослідним комплексом, який оснащено сучасним дослідницьким обладнанням, він виконує великий обсяг фундаментальних і прикладних досліджень. У ньому працюють відомі наукові школи в таких галузях: ливарне виробництво; матеріалознавство і термічна обробка; зварювальні процеси; радіотехніка і мікроелектроніка; механіка динамічних систем; теплотехніка; технічна кібернетика; фізика твердого тіла.
Упродовж 2010–2015 рр. тривала робота щодо відкриття нових спеціальностей. Так, започатковано підготовку фахівців за 16 спеціальностями: «Промислове i цивільне будівництво», «Системи штучного інтелекту», «Інженерія програмного забезпечення», «Композиційні та порошкові матеріали, покриття», «Термічна обробка металів», «Інтелектуальні технології мікросистемної радіоелектронної техніки», «Промислове i цивільне будівництво», «Маркетинг», «Фінанси i кредит (за спеціалізованими програмами)», «Інформаційні технології проектування», «Транспортні системи (за видами транспорту)», «Організація i регулювання дорожнього pyxy», «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв», «Якість, стандартизація та сертифікація», «Управління проектами», «Управління соціальним закладом».
В університеті було впроваджено освітні програми, розпочали підготовку фахівців «Бакалавр», «Спеціаліст», «Магістр». Фахівців ОС «Бакалавр» готували за 36 спеціальностями, ОС «Спеціаліст» — за 53 спеціальностями із загальним ліцензованим обсягом 2875 осіб, ОС «Магістр» — за 50 спеціальностями. Усі спеціальності було акредитовано. Кількість сертифікованих спеціальностей від 1998 до 2015 р. збільшилася з 23 до 53, а ліцензований обсяг — із 1125 до 2875 осіб.
Одним із важливих показників наукових досягнень університету є кількість наукових праць, опублікованих вченими університету. Найновітніші результати наукових досліджень висвітлено в монографіях, підручниках, наукових статях, виданих в Україні та за кордоном.
У 2015 році при університеті було відкрито Музей історії технічного прогресу.
Наказом Міністерства освіти і науки України № 420 від 01 квітня 2019 р. Запорізький національний технічний університет перейменовано у Національний університет «Запорізька політехніка». 25 червня 2019 року затверджено нову редакцію Статуту НУ «Запорізька політехніка».
У рейтингу ЗВО «ТОП-200 Україна» за 2019 рік НУ «Запорізька політехніка» зайняла 48 місце (перше – серед ЗВО Запорізької області), у рейтингу за даними науковометричної бази SCOPUS – 47 місце (перше – серед ЗВО Запорізької області), у консолідованому рейтингу 2019 р. – 64 місце.
Упродовж десятиліття на системній основі продовжено та досягнуто позитивних результатів у діяльності з налагодження i розвитку міжнародних зв’язкiв університету. Більше 60 чинних угод з університетами, освітянськими організаціями багатьох країн. Суттєво зросла ефективність участі університету у виконанні програм «TEMPUS», що фінансується ЄС, значного розвитку досягла спортивномасова робота.
Протягом останніх років НУ «Запорізька політехніка» став організатором і співорганізатором багатьох науковотехнічних заходів (науково-практичних конференцій, наукових семінарів. У межах цих заходів на базі університету патентно-інформаційний відділ у співпраці з кафедрами вишу провів 9 виставок, 5 з яких міжнародні. Університет також взяв участь у 6 міжнародних наукових і науково-практичних виставках.
При Національному університеті «Запорізька політехніка» створено «Запорізький регіональний центр політехнічної освіти», який об’єднує понад 40 шкіл, коледжів, технікумів міста Запоріжжя та області, випускники яких мають відповідні пільги при вступі до університету. До складу НУ «Запорізька політехніка» входить Токмацький механічний фаховий коледж, Бердянський машинобудівний фаховий коледж, Запорізький електротехнічний фаховий коледж, Запорізький фаховий коледж комп’ютерних технологій, Запорізький гуманітарний фаховий коледж. Відкрито навчальне відділення «Освіта для бізнесу», яке готує кадри для бізнес-стуктур.
За роки свого існування університет підготував понад 85 тис. фахівців, серед яких близько 1500 громадяни іноземних країн Азії, Африки, Європи, Латинської Америки. Підтримуються ділові, наукові, освітянські та культурні зв’язки з навчальними закладами Китаю, Німеччини, Польщі, Франції тощо.
У листопаді 2020 року Національний університет «Запорізька політехніка» відзначив ювілей 120-річчя від дня заснування. Пройшовши шлях від механіко-технічного училища до Національного університету «Запорізька політехніка», виш став гідним почесного звання – лідера технічної освіти.
У 2022 році ректором було обрано кандидата технічних наук, професора Грешту Віктора Леонідовича.
Сьогодення в НУ «Запорізька політехніка» – 13 факультетів, 60 кафедр, у тому числі, працює кафедра з підготовки офіцерів запасу 9 навчально-лабораторних корпусів, 5 фахових коледжів, 6 студентських гуртожитків на 2300 місць, наукова бібліотека з книжковим фондом понад мільйон екземплярів. В університеті навчаються 13 000 студентів.
Викладацький склад нараховує 800 осіб, з яких більше ніж 550 мають наукові ступені та вчені звання, у тому числі 81 доктор наук, професор; 24 викладачі обрані дійсними членами і членами-кореспондентами галузевих академій України, 25 удостоєні почесних звань «Заслужений діяч науки і техніки України», «Заслужений працівник освіти України», є лауреатами Державної премії України в галуз науки і техніки, нагороджені орденами України.
В історії вишу починається новий відлік часу, нова епоха. Ім’я їй – Національний університет «Запорізька політехніка», а її сила і майбутній розвиток спираються на потужний і надійний фундамент знаменитої «Машинки».